Розмова

Игорь Жук<br /> <br /> З фільму "Симон Петлюра"<br /> <br /> – Хлопці, чи чули, як сурма по нас голосила? –<br /> Сила ворожа закрила до волі нам шлях...<br /> – Пане хорунжий, якби ж то була просто сила –<br /> Ми б тую силу давно вже тримали в руках!..<br /> <br /> – Плакали верби над долею нашою злою;<br /> Тільки й було того щастя – на мент, на ковток...<br /> – Пане хорунжий, ми йшли ненамарне до бою –<br /> Щось таки, бачите, виросло з наших кісток!<br /> <br /> – Щось таки виросло, кажете... Так, правда ваша;<br /> Але ж дивіться, як глушить те зілля осот!..<br /> – Пане хорунжий, то коникам завтрашнім паша –<br /> А хто на коників сяде – досягне висот!<br /> <br /> – Хлопці, то що ж вам – не шкода й життя молодого? –<br /> Ваші кохані вже правнуків няньчать своїх!..<br /> – Пане Симоне, ми з тим нині ближче до Бога,<br /> Щоб не за себе молитись Йому, а за них...<br /> <br /> – Що ж, Україні не вік вікувати сумною! –<br /> Ми ще народимось в наших онуках не раз!.. –<br /> Хлопці, я дякую вам, що були ви зі мною;<br /> Хлопці, я дякую долі, що був біля вас!<br /> <br /> <b>30</b>.<b>06</b>.<b>93</b>