Гупало Василь

У тридесятім царстві, за тридев'ять земель<br /> Двері із петєль, он, чуєш, позлітали<br /> Погані люди в гості завітали <br /> Попалили, посварили, короче, погуляли<br /> <br /> Всяко розважалися, підіймали пил<br /> Аж поки не з'явився Гупало Василь<br /> Я ще не вигадав, і де він був раніше<br /> Може, собі спав, поки панувала тиша<br /> <br /> Може, біля річки царапав натюрморти<br /> І тут почув, як лаються незнайомі морди<br /> А лорди повтікали, вони завжди тікають<br /> Відразу забуваючи про простих людей<br /> <br /> Гупнув Вася першого, гупнув Вася другого<br /> Гупнув головного, решта і тікать<br /> Наздогнав останнього, сплющив йому голову<br /> Підібрав мольберта і далі малювать<br /> <br />Приспів:<br />Щоб там не було, як би не було<br />Все одно добро закохає зло<br /> <br />А друга казочка про те, як васін друг <br />Зненацька закохався у одну премудру <br />Всіляко залицявся, дарував їй пудру<br />Але вона, премудра, за нього не ішла<br /> <br />І попросив той корєш: Васю, далі ж море ж<br />Не міг би ти, друзяко, сплавати туди?<br />І всяко різне моднє, яскраве, надприроднє <br />Короче, усе імпортне привези сюди<br /> <br />Вася каже: добре. І поплив до сонця<br />Туди, де всі японці, дракони і кити <br />А по дорозі гади, лохи і конокради<br />Всіляко намагалися перейти на ти<br /> <br />Гупало Василь гупав їх усіх<br />За людську любов, за дитячий сміх<br />Привіз усе красиве, швидко одружив їх<br />І намалював всіх, хто на весіллі пив<br /> <br /><br />Багато чого після того ще із ним було<br />Скрізь Василь всіх гупав, нахиляв зло<br />А потім каже: ша! Ша, ша, шановні<br />Я бачу: всі ви — зовні, а я тут відпочну<br />Війни ваші — не ваші, гроші ваші — не ваші<br />Я краще співатиму гучно про те, як усе це було…