Вівтар (cover Степан Гіга)

Осінь залистопадила, У душі задощило. Я кохання не зрадила, Я його загубила.. Те, що серцем ти вимріяв, не могла зберігати, Журавлиному вирію віддала на крилята.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль.. Були ночі вінчальними, птаха щастя кружляла, Та з гіркими печалями нас журба повінчала. Не Всевишнього волею, а твоїм небажанням, Не зустрілися з долею, розминулись з коханням.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль.. А я поклав своє кохання на вівтар, І його благословив - Небесний цар! А я любов мою розбила мов кришталь, І за тим мені, що сталося, не жаль..